- втопленик
- —————————————————————————————вто́пленикіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
втопленик — (уто/пленик), а, ч. Той, хто втопився, загинув у воді … Український тлумачний словник
втопленик — див. утопленик … Словник синонімів української мови
утопленик — втопленик (той, хто втопився / кого втопили), у[в]топлений, потоплений, потопельник … Словник синонімів української мови
втоплений — (уто/плений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до втопити 1), 4). || у знач. прикм. || у знач. ім. вто/плений (уто/плений), ного, ч.; вто/плена (уто/плена), ної, ж. Те саме, що втопленик, втоплениця … Український тлумачний словник
втоплениця — (уто/плениця), і. Жін. до втопленик … Український тлумачний словник
утоплений — уто/пленик, уто/плениця, уто/плення, уто/плювати див. втоплений, втопленик і т. д … Український тлумачний словник
утопленик — ника, ч. Пр. Втопленик; людина, яка втопилася … Словник лемківскої говірки